«Страх паралізував мене»

Стас покинув рідне місто Краматорськ через війну. З того часу його життя не покращилося: він втік з братом, який не приймає його через те, що Стас – гей. У Бучі він зустрів гомофоба, знайомого зі шкільних років. Його хлопець виїхав до Польщі, а Стас втратив роботу. Тепер він гадає, чим це все закінчиться. Наша кореспондентка Ірина Ганенкова поспілкувалася зі Стасом.

Мене звати Стас ,У 2014 році я кілька місяців жив у окупованому місті Краматорськ. Тому коли 24.02.2022 Росія почала війну проти мирного населення України , я був готовий майже до будь якого розвитку подій.

На початку війни мій колишній хлопець а нині товариш знаходився в Бучі. Уявляючи що йому довелось пережити я не питав його про те що там відбувалось, а він не особо хотів розмовляти розповідати, я добре його розумію.

Та одні його слова відклались в мене у пам’яті . – Коли вони виходили з бомбосховища шукати їжу він не міг її їсти бо їжа смерділа обгорівшими трупами.

У квітні я мій брат та його родина вирішили євокуюватись з міста . Дякувати богу на той час були проблеми з готівкою у банкоматах тому утворювалися великі черги. Я стояв у черзі за грошима і ми запізнювались на потяг. В той день на ж/д прилетіла рокета яка забрала життя одразу 30 мирних людей, та більше сотні лишило поранених . Мабуть я народився у сорочці.

В мене почалась пораноя

Ми з братом погано ладнаємо, його не влаштовує моє життя , те що я гей. Тому після того як ми виїхали до Дніпра почався місяць морального насилля та приниження мене. Я жив у окремій кімнаті і майже не виходив з неї, не спілкувався з ними бо починались сварки. Вирішив з’їхати від них коли в мене почалась пораноя, я чув як вони шепочуться про мене, хоча їх не було вдома.

Наступна моя зупинка була в місті Буча . Тут я мешкав у однокласниці з її сім’єю та Антоном. Антон це друг чоловіка моєї подруги, та ще Антон це та людина що у шкільні роки він зі своїми друзями переслідував мене після школи  і не раз мене били, знущались і просто морально шкодили мені.

Тому перші тижні були важкі , мені знову нагадали хто я, через страх детинства я деякий час мовчав, потім треба було битись . Та з годом ми порозумілись, хоча як ві був не стерпний такий і залишився , хіба що не погрожує.

Моя знайома чудом жива

З наступом холодів стало важче , я втратив роботу через постійні відключення світла, терміново потрібні були теплі речі , бо в мій тривожний чемоданчик не входили зимові речі .Подруга євокуювалася до Польщі, тому рахунок за будинок тепер ми ділимо на двох, я та Антон.

Сьогодні, російські військові б’ють по моєму рідному місту Краматорськ, розрушаючі житлові будинки. Моя знайома чудом жива, в її дім прилетіла ракета, і я не знаю що буде далі, як жити далі, що буде завтра ,та як закінчити цю історію. Бо поки йде війна ця історія продовжуватиметься.

Ви можете допомогти

Індивідуальна допомога Munich Kyiv Queer має власну кампанію зі збору коштів: www.paypal.me/ConradBreyer – це кампанія для підтримки людей в Україні, з якими ми тісно співпрацювали протягом останніх десяти років. Вони наші друзі та партнери. Ми знаємо їх особисто і сумуємо за ними. Проте Munich Kyiv Queer – це ініціативна група, а не асоціація, тому ми не можемо видавати квитанцій про пожертвування. Але ми можемо допомогти швидко, прямо й безбюрократично. І ми це вже робимо.

Допомога ЛГБТІК* організаціям Для підтримки ЛГБТІК* в Україні ми допомогли створити Альянс Queer Emergency Aid Ukraine, до якого залучено багато німецьких правозахисних ЛГБТІК* організацій. Усі ці групи мають доступ до дуже різних правозахисних організаційв Україні та використовують зібрані кошти на терміново необхідну допомогу чи евакуацію квір-людей. Кожна пожертва допомагає і стовідсотково використовується на користь квір-людей в Україні. Тут ви також можете отримати квитанції про пожертвування. Пожертвувати можна ТУТ

Питання? www.munichkyivqueer.org/пожертви-2/