новини

«Політична співпраця, дружба, любов!»

08.02.2018 | cb
2

2012 року мюнхенська спільнота лесбійок, геїв, біcексуальних, трансгендерних та інтерсекс людей розпочала співпрацю з київською спільнотою. За п’ять років ця правозахисна ініціатива багато що змінила – як на політичному, так і особистому рівнях. Без Мюнхена перший Київський прайд, мабуть, не відбувся б. Ентузіазм Лідії Дітріх послугував основою для співпраці.

Пані Дітріх, співпраця спільнот Києва і Мюнхена триває уже понад п’ять років. Уже час святкувати?

Так, звичайно. Те, що ми так довго лишаємося активні, – річ не самоочевидна. Почалося ж усе з підтримки КиївПрайду, який проходить з 2012 року, і тоді на прайді нашого міста-побратима було справді небезпечно. Проте мюнхенці й мюнхенки проявили солідарність і поїхали туди. Якщо говорити про партнерство міст, то нічого подібного я не зустрічала.

У 2012 році Ви та Саша Гюбнер, консультант Мюнхенського соціального центру для геїв Sub, першими туди поїхали. На вечірку, як у Мюнхені, це не було схоже, правда?   

Прайд чи Крістофер-Стріт-Дей – це не вечірка, і в Німеччині також. У будь-якому разі це не лише свято, але й політична акція. В Києві 2012 року була перша спроба політичної демонстрації, тоді йшлося, як і зараз зрештою, про захист прав людини. Захід проходив без підтримки, поряд була чимала контрдемонстрація православних і правих, а поліція нас не захищала. Перший Марш КиївПрайду довелося скасувати, потім людей побили. Але все одно можна говорити про успіх – тему було заявлено.

Поранені, немотивовані поліцейські, а з іншого боку – готові до насильства опоненти. Дотепер Ви щороку бували в місті-побратимі Мюнхена. Якщо порівняти ситуацію з сьогоднішнім днем – що змінилося?

Її не порівняти. П’ять років тому я не могла собі й уявити, яким стане прайд у Києві. Першого разу, 2013 року – це було ще за президента Януковича – за рівні права виходили 100 людей, у 2017 році їх було 2500. І все відбувалося не на окраїні міста, а в центрі. Тоді то була група поліцейських, нині ж демонстрантів захищали тисячі правоохоронців.

Це також заслуга Мюнхена?

Тут багато факторів. Звичайно, робота спільноти лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних та інтерсекс людей (ЛГБТІ), але також міжнародна підтримка: посольства країн ЄС в Києві, іноземні політики. І Мюнхен також активно долучився. Адже 2013 року третій бургомістр Геп Монатцедер разом зі мною як депутаткою міськради та іншими депутатами брав участь у прайді. І не забуваймо про неймовірну підтримку ініціативи Munich Kyiv Queer, мюнхенського Крістофер-Стріт-Дей (CSD) та активних мюнхенців та мюнхенок, які кожного року підтримують прайд, приїздять власним коштом.

Чи прискорив процеси Євромайдан 2014 року?

Щодо самої спільноти – не знаю, але політики/ні зрозуміли – якщо ми хочемо в Європу, треба підтримати гомо-, бісексуальних, трансгендерних та інтерсекс людей. Це в дуже загальних рисах. Тиск радше здійснює громадянське суспільство і якраз із-за кордону. Як, наприклад, Мюнхен. Обер-бургомістр, міська рада підтримують цю ініціативу, київська делегація щороку приїздить на CSD до Мюнхена. Протягом року відбувається багато спільних заходів, політичних, культурних, наукових. Обидві сторони реалізовують багато проектів – і тут, і в Києві. Це дуже жваве партнерство. І я переконана: без Мюнхена київський рух не був би сьогодні там, де він є.

Чи є в Мюнхені якісь опоненти?

Лише поодинокі. У міській раді від самого початку був широкий консенсус.

Ви кожного року їздите до Києва в якості офіційної представниці пана Райтера. А чому власне сам обер-бургомістр не приїздить?

Боюся, йому не дозволить щільний графік

Як реагує місто-побратим? Чи приймає Вас колега Райтера Віталій Кличко з відкритими обіймами?

Місто Київ мене ще жодного разу офіційно не приймало, власне, за протоколом це образа обер-бургомістра та Мюнхена. Це пов’язано з темою. Якби причиною мого приїзду було, наприклад, створення велодоріжок, то все виглядало б інакше.

І ніколи не було протесту з боку Мюнхена?

Ми беремо таку позицію до уваги.

Які у Вас плани на цей рік, коли знову поїдете до Києва? 

Я б хотіла зустрітися з деякими депутатками й депутатами для обговорення різних питань. Якраз з енергетичної політики та у сфері освіти налагоджена досить плідна співпраця – це мене цікавить. Радше в такому контексті можна говорити і про правозахисні питання.

А у ході прайду будете брати участь?

Так, звісно!

Не боїтеся?

Взагалі не боюся. У 2015 році я дуже переживала, коли поліція залишила нас після демонстрації, а “правий” натовп тільки цього й чекав. Тоді зі мною був активіст, панічно наляканий. Його вже одного разу сильно побили, і це переслідування призвело до справжньої ретравматизації. Я весь час намагалася його заспокоїти. Це не так то й просто, коли тікаєш і шукаєш, де б сховатися. Я не була певна, що ми повернемося звідти цілі й неушкоджені. Ми сховалися в будівлі пошти. Сьогодні після демонстрації так само небезпечно, однак тепер учасниць та учасників з місця заходу виводить поліція.

Яким Ви бачите майбутнє КиївПрайду? І суспільства – в плані прийняття сексуальних меншин?

КиївПрайд ставатиме більшим і розмаїтішим. Але суспільство не встигає на цими темпами. Насильство, як і раніше, здійснює невелика, але агресивна меншість. Лише кілька днів тому знову сильно побили нашого знайомого. Роботи ще неймовірно багато, як для політиків, так і для суспільства. Політики ж просто лишають цих людей, цілий рух напризволяще. Громадянське суспільство не може розраховувати на політичну підтримку, і власне, це кричуща ситуація. Всі плани дій лишаються лише стосом паперів, написаних для ЄС.

А в Мюнхені раніше це було інакше?

В якийсь момент міська рада – під впливом фракцій зелених та рожевих – створила інфраструктуру для лесбійок, геїв, а пізніше й бісексуальних, трансгендерних та інтерсекс людей. Хтось має просувати вимоги спільноти. Сьогодні Мюнхен може слугувати зразком. Було непросто, ми довго боролися, насамперед проти ХСС. Це було давно, але я добре пам’ятаю.

І це не кінець…

Так, у Мюнхені якраз відкривається центр для лесбійок, розбудовується молодіжний центр Diversity, з’явиться житло для ЛГБТІ-біженців. Нарешті.

Чи може така співпраця спільнот слугувати прикладом для інших міст?

Абсолютно. Звісно, в багатьох містах є чудові політичні, соціальні проекти у рамках партнерств, але в нашому випадку йдеться ще й про людську складову. Між людьми з обох країн виникли дружні, любовні відносини. Думаю, так буде і надалі. Місто Мюнхен у будь-якому разі готове надавати підтримку. Я дуже вдячна за те, що тут всі такі активні. Це сповнює роботу сенсом і радістю. Я щиро радію, що ми так багато досягли.

2 відповіді до “«Політична співпраця, дружба, любов!»”

  1. Юлія сказав:

    Чому так важко запам’ятати, що слово “інтерсексуальний” несе в собі дещо інше значення. Термін інтерсекс стосується тільки біологічної статі, він не має ніякого відношення до сексуальності. А згадане вище слово створює видимість зв’язку інтерсекс з сексуальністю, адже слово “sex” російською / українською частіше всього перекладається як секс (статевий контакт), сексуальність не значить ще і “стать”, як англійською. Правильно казати “інтерсекс”, “інтерсекс-людина”, “інтерсекс-люди”.

  2. cb сказав:

    Thanks for this remark, we will consider it 🙂 Best, Conrad

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.