Тарас: «Чоловік напав на мене, бо я йому був огидний»

Російське вторгнення півтора роки тому змінило для Тараса все. Втративши роботу, він переїхав зі Львова до Києва, щоб знайти роботу і почати нове життя. Але нове кохання зрадило його, колеги знущалися над ним на роботі, його побили, а двоюрідний брат загинув на війні. Та все ж Тарас не здався. Наша колумністка Ірина Ханенкова записала його історію.

Привіт, мене звати Тарас мені 20 років я з міста Києва,  родом із Львова і я гей.

Під час повномасштабного вторгнення я прошивав у Львові зі знайомим. 24 лютого 2022 року до мене він зайшов в кімнату і сказав, що почалася війна. я звісно не повірив, але коли зайшов у робочу групу керівництво написало, що на роботу ми не виходимо. Саме в цей день мали надати зарплатню і весь персонал залишився без грошей. Та звичайно, згодом її видали  в полу підвальному приміщені і в саме цей день було влучання ракети, все місто в диму, картина жахлива. Організація в котрій я працював закрилася, коли знову запрацює ніхто не знав і так я залишився без роботи.

Мій камінг аут родина прийняла нормально, але через тиждень я з сімєю почав дуже сваритися. Фразі, що я хворий, мене треба лікувати або залучати священиків, щоб мене вимолили. Сварки з близькими для мене людьми були дуже болючі для мене. Згодом ми перестали спілкуватися з родиною, тому ніякої підтримки я не отримував. В мене залишились тільки друзі і розрахунок сам на себе.

Коли була сильна атака ракетами,

друзі забрали мене до себе і я жив з ними. ми проводили добре час і підтримували один одного.  Звичайно, ми долучались до волонтерства, відвозили речі на Шелтер людям, які виїхали з Киева та приймали біженців переночувати, які згодом виїзджали закордон.  Також, я пішов волонтером в театр, куди привозили речі, продукти з інших країн, ми їх сортували і відправляли людям. Одного дня, мені прийшло повідомлення від друга, що покинули в Києві одну собаку хаскі і я вирішив забрати її до себе. Пам’ятаю момент, коли падав сніг, я завантажував фуру і хаскі, якій я дав імя Белла бігала поруч мене. Коли почалася тривога, ми спустилися в підвал, там були люди і Белла веселила всіх своєю присутністю. Я дуже її любив, поруч з нею мені було спокійніше, було про кого піклуватися  відчував себе щасливим.

Коли я знайшов роботу кухарем, я дуже важко працював с великим графіком, собака дуже страждала без мене, тим паче в квартирі і мені прийшлось її відати знайомому, який мав приватний будинок. Віддати її було дуже тяжке рішення, але треба було триматися. Згодом відкрилася моя попередня робота і я почав поєднувати дві роботи, працював без вихідних. Все подорожчало, їжа, оренда квартири. Тому, до цього і так не легкого графіку я став працювати соціальним працівником від Альянсу, проводити тести на ВІЛ, сифіліс тощо. Було справді дуже складно. На одній з робіт люди дізналися про мою сексуальну орієнтацію і почався сильний булінг. Мене принижували сильно, обзивали в робочому чаті та в реальному житті я терпів місяць та згодом звільнився. На новій роботі, коли дізналися, що я гей боулінгу не було, мене підтримували, в нас були добрі робочі відносини. Але в мене були непорозуміння з директором і згодом я звільнився, пішов на іншу роботу адміністратором. По одному додатку я познайомився з одним хлопцем, він мені дуже сподобався, одного дня я зібрався і поїхав до Києву, щоб з ним зустрітися.  І зрозумів, що я хочу переїхати в столицю, щоб бути поруч з ним.

Я закінчив всі свої справи у Львові,

їхав не маючи достатньо грошей: кредити, купа боргів за спиною, жодного знайомого, крім НЬОГО. На фейсбуці я побачив оголошення про оренду квартири і почав орендувати з одним хлопцем. Я взагалі нічого про нього не знав, зовсім чужа людина…місяць я без роботи, зустрічі з хлопцем, через котрого я поїхав зі Львову мене окриляли. Я відчував себе дуже щасливим, щасливим і безробітнім. Згодом я дізнався, що за оренду квартири мій співмешканець не платив, а я платив за все. Було дуже не приємно, тому я вирішив виїхати з відти і заїхав в іншу квартиру.

Біль пронизувало моє тіло, говорити важко, встати самостійно неможливо, терпіти два тижні біль ось ціна за невчасне звернення до лікаря. Виявилось, що в мене гострий  ампедицит, який необхідно оперувати. Було неймовірно страшно, друзі відправили мені гроші, здавалось, спілкування з мамою покращувалися але ні, хлопець, в якого я був закоханий приїзджав і підтримував мене. Операція пройшла успішно! Ми стали ще ближчі один до одного, я відчував турботу і підтримку.

Згодом я пішов працювати баристою біля Його дому, а потім на другу. На іншій роботі дізнались про мою сексуальну орієнтацію і знов почався булінг. Все дійшло до драки перед клієнтами та працівниками. Мене провокували, принижували і почав бити один хлопець, бо я йому був огидний. Я терпів, тому що потрібні були кошти, то зима, я один, зарплатня маленька і я звільнився.

Блокування. Куди не зайдеш в соцмережах я заблокований. Чому так? Невідомо. Людина, в яку я закохався, покинув рідне місто, роботу, друзі і переїхав в столицю, з яким по вечорах я їв виноград і теревенили до ранку, якому я дарував подарунки, принти з НАШИМИ фразами «котяра» заблокував мене. В середині мене щось обірвалось і почалася депресія в довжиною три місяці.

Згодом, я дізнався, що ВІН в ескорті і від НОГО заразилось багацько людей сифілісом. І що у багатьох речах ВІН обманював мене.  

Депресивний стан,

втрата роботи і влаштування на нову роботу, відсутність фінансів, все що я відчував в той час поставив на стоп телефоний дзвінок від мами. Яка сказала, що Андрійка – мого двоюрідного брата , який був в ТРО, потім на службі під Бахмутом -вбили. Його дружина з двома маленькими дітьми залишилася сама.

Я зібрався і одразу виїхав до Львову, постійний плач родичів, туга за покійним, особистий смуток і біль, розривало моє серце. Тіло привезли через тиждень. Передати все, що я відчував на той час неможливо, але вже мені було ні до депресії, ні до ТОГО хлопця, ні до особистих проблем. Похорони були ще важчими і дуже болючими.

Повертаючись з похорон до Києву, компанія в якій я працював закривається, бо прибутку немає. В мене тисяча гривень в кишені, через декілька днів треба платити за квартиру. А хазяйка квартири каже, що з 5000 гр оренди квартири вона підіймає на 9000 гр. Руки опускалися, почав думати повертатися у Львів…

На щастя, кошти я знайшов, орендував кімнату і влаштувався на роботу, я в якій наразі працюю. Все стало покращуватися, тепер я керівник в кавярні. Коли люди дізнались, що я гей мене підтримали і в нас добрі стосунки. В цей період часу я вирішив піти в гей клуб. Бува конкурс «Міс діва» в якому я прийняв участь, я не виграв але виступати мені все ж таки вдалося. Я був дуже радий.        

Дуже люблю свою роботу, якщо чесно. Ми організували благодійний вечір з драг квін Дівою Мілк. Ми зробили з кавярні міні клуб на той вечір, розважали людей і збирали кошти на ЗСУ. В мене чудова компанія, яка добре ставиться до ЛГБТ людей і підтримають мене у всьому. Дуже хочеться розвиватися в своїй роботі, організовувати цікаві заходи, продовжувати донатити для ЗСУ. Віримо в свою перемогу.

Ви можете допомогти

Індивідуальна допомога Мюнхен Київ Квір проводить власну кампанію зі збору коштів на сайті www.paypal.me/ConradBreyer, щоб підтримати квір-людей в Україні, які потребують допомоги або змушені мігрувати. Чому? Тому що не всі ЛГБТІК*-люди мають доступ до місцевих ЛГБТІК*-організацій. Ця допомога є прямою, швидкою і безкоштовною, якщо ви обираєте опцію “Для друзів і сім’ї” на PayPal. Якщо у вас немає PayPal, ви можете надіслати гроші на приватний рахунок Конрада Брейєра, IBAN: DE427015000021121454.

Всі запити від спільноти ретельно перевіряються нашими партнерськими організаціями в Україні. Якщо вони можуть допомогти самі, вони беруть на себе відповідальність. Якщо потреба в допомозі перевищує їхні (фінансові та/або матеріальні) можливості, ми втручаємося.

Допомога ЛГБТІК* організаціям Для підтримки ЛГБТІК* в Україні ми допомогли створити Альянс Queer Emergency Aid Ukraine, до якого залучено багато німецьких правозахисних ЛГБТІК* організацій. Усі ці групи мають доступ до дуже різних правозахисних організаційв Україні та використовують зібрані кошти на терміново необхідну допомогу чи евакуацію квір-людей. Кожна пожертва допомагає і стовідсотково використовується на користь квір-людей в Україні. Тут ви також можете отримати квитанції про пожертвування. Пожертвувати можна ТУТ

Питання? www.munichkyivqueer.org/пожертви/

Коментарі закриті.

Повернутися до огляду