На піднесенні. Становище ЛГБТ в Україні у 201 7 році

У 2017 році ставлення українського суспільства і держави до ЛГБТ питань принципово не змінилося порівняно з ситуацією у попередньому році. Центральна влада так само, підтримуючи рівність прав для ЛГБТ на словах, не квапиться перейти до виконання власних зобов’язань за Планом дій у сфері прав людини. Представники місцевого самоврядування демонструють широкий спектр ставлення до ЛГБТ питань, залежно від своїх особистих поглядів. Поліція, в цілому, забезпечує досить надійну охорону ЛГБТ заходів від гомофобної агресії у випадку їх попереднього узгодження, але неохоче та неефективно розслідує “злочини ненависті” проти ЛГБТ. Українське суспільство поступово стає більш обізнаним щодо реальних проблем та вимог своїх ЛГБТ співвітчизників, терпимішим до проявів гомосексуальності та трансґендерності. Головними опонентами ЛГБТ в Україні лишаються праворадикальні націоналістичні сили та церкви, але якщо перші нітрохи не послаблюють, а скоріше, навпаки, підсилюють свою гомофобну активність та риторику, то останні намагаються уникати відвертої “мови ворожнечі” та прямих закликів до дискримінації проти ЛГБТ.

Посилення гомо-, трансфобної агресії

За винятком праворадикальних і консервативно-релігійних суспільно-політичних сил, інші політичні партії та рухи не мають чітко визначеної політики щодо ЛГБТ питань. Українська ЛГБТ спільнота демонструє підвищення своєї активності та видимості у суспільстві. З перемінним успіхом, але наполегливо, вона налагоджує контакти і співпрацю з центральними та місцевими органами влади, поліцією, державними установами та неурядовими організаціями по всій країні. Головними перешкодами в її діяльності є обмежені матеріально-фінансові можливості ЛГБТ організацій і окремих активістів, а також значне посилення гомофобної/трансфобної агресії з боку праворадикальних угруповань. Центром “Наш світ” у 2017 році було задокументовано 226 випадків дій на ґрунті гомофобії/трансфобії, дискримінації, а також інших порушень прав ЛГБТ в Україні. Найчастіше від гомофобної / трансфобної агресії, дискримінації та інших порушень страждають  представники ЛГБТ-спільнот крупних міст, де вони є найбільш видимими: Київ, Харків, Одеса, Дніпро і Запоріжжя. Оскільки після анексії Криму Росією там фактично почало діяти російське гомофобне законодавство, будь-яка публічна активність ЛГБТ спільноти на півострові наразі є неможливою. Водночас, на окупованій частині Донбасу не діють взагалі жодні закони, тому на цій території не тільки громадська діяльність, але й саме життя ЛГБТ людей знаходиться під загрозою. SEE REPORT (Nash Mir 2018) Повернутися до огляду