«І навіть у нещасті» – Громадська ЛГБТ організація «Ти не один» м. Житомир

Проблеми, з якими стикаються ЛГБТ-люди у Східній Європі часто ставали темами публікацій у західних ЗМІ за останнє десятиліття. Це і відсутність рівних прав, акти насилля, неприйняття себе та психологічні проблеми, що стають причиною проблем соціальних – складнощі з роботою, фінансові труднощі, обмеженість у соціальних контактах, котрі можуть прийти на допомогу у буремний час.

Зробити пожертвування

Чи не єдиним, і разом з тим ефективним способом адвокації прав вразливих груп людей є робота неурядових організацій. Громадська ЛГБТ-організація “Ти Не Один” була створена у 2010, відроджена після тривалої паузи у грудні 2021, активно займалася розвитком ком’юніті в українському Житомирі до початку російської агресії.

З початком російського вторгнення, організація була вимушена суттєво скоригувати основний напрям діяльності, зосередившись на наданні благодійної допомоги ЛГБТ-людям, постраждалим внаслідок війни, а також малозабезпеченим представникам спільноти, що мають труднощі із задоволенням базових потреб – таких як їжа, медикаменти, предмети першої необхідності та гігієни, а також евакуація у більш безпечні регіони.

Сумні і теплі історії

Надзвичайно позитивним моментом виявилася міжнародна підтримка – досить швидко відгукнулися важливі донори, які погодилися співпрацювати та надають фінансування, результатом чого є сотні закуплених та переданих продуктових наборів, медикаментів, ну і звісно особистих перерахувань коштів “під розписку”.

Отримуючи допомогу, котру навіть не очікували, люди пишуть листи подяки, проте далеко не всі хочуть відкрито публікувати свої обличчя та імена. Ми публікуємо серію історій людей, змінивши імена. В них ви знайдете багато сумного, але водночас багато тепла, надії на мирне небо, бажання жити та бути собою.

Валентин, психолог, гей, м. Житомир.

Щойно вночі 24 лютого почали падати бомби на Житомир, багато людей почали виїжджати. Валентин евакуювався до Довбиша після 3 днів з початку війни, і там почалися перебої з продуктами та ліками.

У магазинах просто не було можливості щось купити. Наша організація купила все необхідне у м. Житомирі та вирішила йому відправити.

Чесно кажучи, коли відсилали йому новою поштою, не було впевненості, що посилка взагалі дійде, але Слава Богу, вона дійшла. Ми продовжуємо допомагати Валентину та його сім’ї вижити у таких складних для життя умовах.

Марта, Оля, пара лесбійок, разом уже 6 років, у них двоє дітей (2 та 18 років). Біла Церква

Марта та Оля живуть у Білій Церкві, у них 2 дітей. Дівчата втратили роботу та винаймають квартиру. Грошей заплатити за квартиру немає, за комунальні також. З маленькою дитиною вижити за таких умов дуже складно. Поруч із містом постійно ведуться бої та перестрілки.

Зі свого боку, наша організація

допомагає грошима, на які дівчата купують їжу, медикаменти, необхідні предмети для побуту та сну. Нещодавно завдяки вашій допомозі, Марта, мама дитини, купила маленький намет, в якому маленька принцеса сидить у безпеці та не чує гудків сирени та обстрілів. Для дитини потрібне спеціальне харчування, яке важко знайти.

Ми допомогли у заправці бензину, щоб Марта могла їздити містом та шукати потрібне харчування для маленької доньки. Також ми допомогли з комунальними платежами та орендою квартири, щоб сім’ю не вигнали надвір. У квартирі почалися проблеми зі стінами, Марта купила все необхідне, щоби трохи зробити ремонт, тому що в таких умовах дитина не може жити.

Нещодавно Ольга, кохана Марти, вирішила поїхати до Польщі, щоб трохи заробити грошей. Ми допомогли грошима Ользі, вона купила необхідні речі, їжу та поїхала за кордон, щоб якось допомогти своїй сім’ї. Можливо, у майбутньому Ольга забере сім’ю до себе. Ми продовжуємо допомагати сім’ї та тримати руку на пульсі.

Олег, гей. Місто Васильків, Київської області

Місто Олега бомблять майже щодня. Він там залишився на самоті. 48-річний Олег із родичами не спілкується, вони не сприймають його орієнтацію, частина з них в іншій державі, Олег не має громадянства України, а лише дозвіл на проживання.

Кілька років тому у Олега виявили онкологію, його успішно пролікували, але він боїться, що від перенесеного стресу може статися рецидив. Наша організація допомогла Олегу купити їжу, медикаменти, необхідні предмети побуту та сну. Ми намагаємось постійно тримати зв’язок, допомагати психологічно та морально.

Таня, лесбійка, її мама та двоє дітей. Маріуполь

Квартири сім’я вже не має, вона повністю згоріла від авіаударів російських літаків. Вона не була у мережі з 02.03.2022. 23.03 Таня написала Саші Семеновій, що вона сидить у бомбосховищі і сьогодні можлива евакуація, що з нею мама та двоє дітей, тато зник безвісти.

Таню та її сім’ю евакуювали до Бердянська. Вона розповіла по телефону, що коли вони спали, почався обстріл їхнього будинку, Таня з дітьми та мамою вибігли на вулицю в тому, в чому спали, без документів та без грошей, вони просто не встигли нічого взяти.

Наступного дня Таня побігла подивитися, що з квартирою, вона бігла до своєї квартири і бачили трупи її сусідів, щоб хоча б знайти документи в квартирі. Вона нічого не знайшла, і повернулася до бомбосховища.

Наша організація допомогла Тані грошима на картку, де вона змогла купити одяг, їжу, медикаменти та евакуюватися. Зараз Таня та її сім’я у безпеці та приїхали до Швейцарії до своїх рідних.

Віктор, гей. 62 роки. Чернігів

Чернігів – це майже Маріуполь, бомблять його щодня. У деяких районах немає газу, ні тепла, ні світла, ні води.

Люди ще якимось чином можуть купувати продукти за картками, але в них стріляють навіть у черзі за хлібом.

Віктор мав змогу виїхати в перші дні війни, адже вік дозволяє, але не зміг евакуювати свою майже 90-річну матір, і тепер перебуває з нею у цьому пеклі. Це скупе листування з людиною з Чернігова.

До речі, з 10 по 21 березня не виходив на зв’язок, і ми дуже переживали. Ми допомогли Віктору та його мамі з медикаментами, їжею та всім, чим необхідно. Наразі стоїть питання з евакуацією, тримаємо зв’язок.

Людмила, лесбійка, її донька та двоє онуків. Овруч, Житомирська область

Людмила та її рідні прожили з 25 лютого по 12 березня у підвалі. Діти дуже морально виснажені та пригнічені. Вночі не спали.

13 березня Людмила вийшла з нами на зв’язок та просила про допомогу. З 13 березня стало трохи спокійніше у місті і можна було купити їжу та необхідні медикаменти. Ми допомогли грошима, щоб Людмила могла купити собі продуктів та медикаментів на 2 тижні. 24 березня наша організація допомогла Людмилі з сім’єю евакуюватися до Польщі, де їм дали притулок. Вони зараз у безпеці.

Новоград Волинський. 19 осіб, з них 12 геїв, 4 лесбійки, 3 гетеро

Олександр, який попросив фінансової допомоги на їжу, медикаменти, бензин, щоб підготуватися до евакуації. Вони тиждень жили в одному будинку (19 осіб), спали на підлозі, ховалися у підвалі, коли була сирена.

Ми допомогли грошима на карту, вони купили їжі, медикаментів, матраци, бензин заправили у 3 машини, у разі евакуації. Вони плакали і дякували нам за допомогу. На 28.03 – 4 дівчат ми евакуювали до Польщі, 8 людей поїхали у безпечне місце, зняли будинок, ми забезпечили їх продуктами та речами першої необхідності.

Інші теж живуть біля Новограда Волинського, забезпечені медикаментами та продуктами. З усіма підтримуємо зв’язок та постійно допомагаємо.

Вадим та Андрій. Гей пара, м. Київ, раніше мешкали в Житомирі

Наша організація почала допомагати ще з перших днів війни, коли була блокада київської Троєщини та два дні туди не завозились продукти. У хлопців ніяких запасів не було, вони просто не могли повірити, що може настати війна та голод.

Наступний транш допомоги вони поділили між собою і подругою-лесбійкою, яка теж потребувала продуктів. Життя у Києві ставало нестерпним, і вони вирішили поїхати до Кропивницького, але й звідти прийшли дуже погані новини (((Ми намагаємося допомагати їжею та усім, необхідним).

Іра, Маша, пара та троє їхніх дітей. м. Житомир

З перших днів війни вони поїхали жити в будинок, 15 км від Житомира. Вони поїхали без продуктів та всього необхідного. Ми організували доставку продуктів та медикаментів до них.

Близько 2 тижнів пари та їхні діти жили там, ми постійно допомагали їм усім необхідним. Коли почалося бомбардування околиць Житомира, вони вирішили їхати до рідних на Львівщину.

Ми закупили все необхідне, знайшли транспорт, надали фінансову допомогу для евакуації у безпечне місце. Нині родина у безпеці.

Альона, Оксана, Валя, Саша (2 пари лесбійок). м. Чернігів

Дівчата з Чернігова, вчора приїхали до Житомира і попросили хоча б місяць пожити в Житомирі, відпочити та привести себе до тями. Вони майже цілий місяць жили у старому будинку за 10 км від Чернігова, де не було опалення, періодично вимикали світло.

Біля будинку постійно бомбили та літали літаки. Весь цей час ми намагалися їм допомагати, навіть коли була проблема з доставкою.

Вчора ми винайняли квартиру, купили дівчатам все необхідне: їжу, одяг, предмети побуту та сну, медикаменти. Дівчата трохи прийдуть до тями і планують евакуюватися до Польщі. Ми по-справжньому щасливі, коли нам вдається витягувати людей із такого пекла.

Iсторії з щасливим фіналом

Таких історій насправді сотні, і ми будемо ділитися ними щотижня. Зі своєї сторони, ми щиро дякуємо Вам усім за системну фінансову допомогуєж співпрацю та швидке реагування на потреби житомирської та української ЛГБТ-спільноти.

Без Вас навряд чи ми почули б ці історії з щасливим фіналом.

Повернутися до огляду