Хроніки з Одеси – Щоденник Війни
23 лютого 2022 року наша учасниця MKQ Стефані Хюґлер зв’язалася зі своєю подругою Женею, активісткою ЛГБТК+ в Одесі, щоб запитати її, як у неї справи. Ходили чутки про можливий початок війни – і вона почалася!
Через день, як і багато інших міст України, Одеса вперше зазнала нападу російської армії. Згодом Женя і Стефані підтримували тісний зв’язок через WhatsApp. Ось такі повідомлення надсилала Женя. Вони наче щоденник жахливої війни, яку росія завдала народу України.
Ми постійно оновлюємо цей блог. Більшість фотографій були зроблені до війни, коли Штеффі відвідувала місто з мюнхенським квір-хором «Монадесса». Це світлини, які сьогодні здаються нереальними. Хоча нещодавно ми додали кілька кадрів із сьогодення. Що ця війна зробила з прекрасною Одесою?
15 червня, 2022
Багато напружених днів у підготовці до поїздки – купівля квитків, організація маршруту. Я дуже чекаю зустрічі з усіма, чекаю, коли зможу обійняти вас і зможу відпочити в спокійній атмосфері.
Сьогодні перший день як я повернулася в офіс, тепер можу працювати на звичному місці перед поїздкою. Я рада бачити своїх колег, які залишилися в Одесі, а деякі вже повернулися. Мені дуже не вистачало офісної атмосфери. Хоча розташування офісу не дуже безпечне, багато людей все ще знаходяться поруч. У нас є окреме бомбосховище на випадок повітряної тревоги, а також Queer Home всього в 15 хвилинах пішки. Сьогодні мені довелося роздати людям продуктові набори прямо з робочого офісу. Я рада, що мої колеги це сприймають нормально, хоча я не називаю організацію, в якій волонтерую.
В Одесі зараз тихіше. Сподіваюся, що так буде, поки я тут, і що коли я буду закордоном, також буде спокійно і мені не доведеться турбуватися про свою сім’ю, колег та волонтерів які залишаться в Одесі.
З теплими обіймами та любов’ю з Одеси.
31 травня, 2022
В Одесі бувають і спокійні дні, ми навіть можемо щось планувати, але ми знаємо, що це пов’язано з концентруванням бойових дій на Донбасі. Усі наші думки зараз з ними. Результат боїв на сході може вирішити курс всієї війни. Але ми вже знаємо про незліченну кількість жертв і руйнувань серед мирного населення. Десятки міст і сіл зрівняні з землею.
Я встигла домовитися про кілька вихідних на роботі, уникаю вулиці. Я не відкрита для всіх в офісі, але тих, хто є в Європі та хто підтримує ЛГБТ, запрошують на прайд, де буду і я. Ми всі дуже сумуємо один за одним, дві третини команди виїхали закордон, і ми не знаємо, чи побачимося ще. Сподіваюся на продуктивну, насичену, але безпечну подорож, довгоочікувані зустрічі та нові зв’язки для Одеси.
З нетерпінням чекаю на вас, багато любові та обіймів з Одеси.
23 травня, 2022
Ми дуже уважно спостерігаємо за кризою з зерном і сіллю. В Одесі будь-яка сіль з прилавків зникла. Ми знаємо, що там будуть нові оставки. Але ми розуміємо, що ціни зростуть кілька разів не лише в Україні, а й у багатьох країнах. Я колись працювала в експортній компанії і була шокована, дізнавшись, скільки Україна продає за кордон. Здається, ми самі раніше не усвідомлювали, які впливові і істотні ми для всього світу і скільки проблем в Україні може вплинути на глобальну катастрофу.
Росія забирає в українців те, що ми вважали безперечно нашим, і про це люди зазвичай навіть не замислюються. Так само було із триваючою продовольчою кризою (мені знову довелося полювати за деякими з товарів для наших комплектів, шукаючи їх у кількох різних магазинах), з можливістю працювати, заробляти гроші, подорожувати та планувати життя.
Росіяни позбавили багатьох можливості здійснювати свої мрії, купляти щось таке, що не можна брати з собою на евакуацію. Вони позбавили одеситів можливості поїхати до моря. Помилуватись небом, розглядати хмари, які схожі на тварин, а не на шматок заліза, який може тебе вбити. Багато люди по всій Україні були позбавлені навіть сонячного світла оскільки тижнями жили в підвалах, метро та бомбосховищах. Ми були такий багатий, виявляється, такий безтурботний народ. Я не знаю, чи зможемо ми це повернути.
18 травня, 2022
Дні стали трохи спокійнішими, і люди поступово повертаються до Одеси. Проте Одеську область обстрілюють щодня. Зараз по всій Україні сирени та повітряна тривога. І так відбувається щодня. Ми вже точно знаємо, що цього сезону узбережжя буде закрите. Навіть якщо війна закінчиться завтра, розмінування всіх територій займе кілька місяців.
Вчора росіяни вбили водія, який мав би вивезти з окупованої території хлопця, який звертався до нас по допомогу. Було обстріляно кілька машин з волонтерами та людьми, які хотіли евакуюватися. Більшість з цих людей тепер мертві. Ми не полишаємо надії знайти іншу можливість, але іноді здається, що не можемо допомогти. Я вчора не могла працювати. Я просто сиділа і плакала. І сьогодні я була у центр міста, щоб відправити їжу тим, з ким ми ще можемо зв’язатися. Ми не можемо відмовити тим, кому потрібна допомога.
А коли я поверталася додому, пішов дощ і з’явилася веселка. І хоча Міжнародний День Боротьби з Гомофобією, Біфобією та Трансфобією був ще учора, привітання я отримала сьогодні.
15 травня, 2022
Зараз у нашої кампанії зі збору коштів, мабуть, найтихіший період з початку війни – іноді по декілька днів жодних надходжень. Оскільки прямі пожертви від фізичних осіб зазвичай невеликі, вони швидко витрачаються. Ми публікуємо пости, робимо звіти, звертаємо увагу на збір коштів у соцмережах. Але це не дуже допомагає.
Вчора був досить насичений день – людям, які приїхали в центр міста, я роздавала продуктові набори, а тим, хто живе в південних регіонах, ми відправили допомогу поштою. Вчора відбулися збори волонтерів, оскільки гуманітарні набори досить важкі та потребують допомоги в транспортуванні. Я щаслива, що в Одесі ще є до кого звернутися за допомогою і не всі виїхали в інші міста чи країни.
Ситуація з втомою від війни для нас не є новиною, тому ми розуміємо причину зменшення пожертв. Ми всі хотіли б забути про війну, прокинутися вранці й дізнатися, що все це був кошмар, що тисячі людей не загинули, що десятки міст не були зруйновані дощенту. Але наразі ми прокидаємося від звуків вибухів, сирен або сповіщень від людей, яким потрібна допомога з евакуацією, їжею чи притулком.
Дякую за всю турботу і бажання допомогти. Нам важливо відчувати підтримку своїх близьких. Багато обіймів, сподіваюсь до скорої зустрічі.
13 травня, 2022
Завтра я надішлю більше продуктів поштою і передам особисто. На жаль, пошта не прийняла посилку для хлопця, про якого я розповідала минулого разу. Тепер пошта на окуповану територію не доставляє. Ми шукаємо можливість передати продукти, але поки що не можемо знайти як. Водіїв, які перетинають лінію фронту, лише кілька, але їх ретельно перевіряють – для цього їм потрібно мати багато документів. А іноді такі водії потрапляють у полон або їх навіть вбивають. Це дуже небезпечна робота. І поки що ми не можемо знайти людину, яка була б готова туди їхати.
12 травня, 2022
Незважаючи на це, Одеса залишається регіоном, який приймає біженців та допомагає іншим регіонам. Сьогодні я відправлю продуктовий набір хлопцю, який проживає в Херсонській області. Росіяни захопили його село, заберають людей воювати за російську армію і ловлять їх прямо на вулицях, тому цей хлопець має ховатися. Інакше, йому доведеться перетинати лінію фронту. Ворожа армія забирає їжу з окупованих територій, краде з магазинів та складів. Частину для того, щоб прогодувати російських солдат, а частина для відправки на росію. Хочуть повторити сценарій 1932 року, коли український народ гинув від голоду, бо росіяни вкрали все зерно, обшукали будинки та забрали те, що люди вирощували на своїй землі.
Сподіваємося, що ці продукти доїдуть і він зможе прожити ще кілька тижнів та шукати можливість дістатися до територій, підконтрольних Україні. Добре, що ми можемо врятувати людей завдяки пожертвуванням зі збору ГАУ. Однак останні продукти були придбані за кошти, які були пожертвувані раніше. Зараз наші запаси закінчуються. Наразі нових пожертв майже немає, і я не знаю, що ми будемо робити, якщо вони припиняться. Ми всі публікуємо тут і просимо друзів та інші організації поширювати інформацію, тому що кожен внесок є важливим.
Тож наразі ми будемо працювати із забезпеченням продукції з Одеси та підконтрольних територій України на півдні. Кількість запитів різко зросла. Поки що ми маємо можливість допомагати.
10 травня, 2022
Та ніч була жахливою. Одна з найпотужніших російських бомб, проти якої безсила навіть ППО, вдарила за 3 км від моєї квартири. Будівля тряслася, наче картковий будиночок. У будівлях ближче вікон вже немає. Є також поранені та загиблі. Це був великий торговий центр і два магазини, які не хотіли припиняти бізнес на росії. Тепер їм доведеться припинити ведення бізнесу і в Одесі, бо профінансована ними бомба знищила їхні ж склади та торгові площі.
З учорашнього дня тут лунають звуки авіації. Ніколи не зрозуміло чи летять наші, чи ворожі літаки.
Проте все ще не так страшно, як наші вчорашні побоювання. Скрізь ходили чутки, що 9 травня путлєр оголосить загальну мобілізацію на росії або запустить ядерну бомбу. Нам страшно, але ми тримаємось. І ми покладаємо великі надії на допомогу США, про яку Байден підписав учора угоду.
8 травня, 2022
Останніми днями обстріли кілька разів на день згодом посилилися напередодні 9 травня. Завтра в Одесі подовжена комендантська година. Нам знову заборонять виходити з дому або бомбосховища півтора доби. Я залишусь у своїй квартирі, оскільки моє бомбосховище досить близько аби перебратися туди у разі необхідності.
Вчора я була у батьків, ми почули роботу зенітних установок, а потім кілька ракет влучили з обох боків будинку. Кажуть, їх було чотири чи шість. Хоча, як нам кажуть, ніхто не загинув, але у дев’яти багатоквартирних будинках вибило вікна. Російська армія безуспішна на півдні України, однак все ще обстрілює нас з її морських територій і продовжує залякувати Придністров’ям. За деякими чутками, незабаром росія може напасти на Молдову, що може сутєво погіршити ситуацію.
30 квітня, 2022
Зараз росіяни стріляють майже щодня. На щастя, більшість їхніх атак було відбито, але без сумних новин не обійшлося. Сьогодні йшла на ринок за овочами і сіла на лавочці біля будинку погрітися на сонечку. Зараз в Одесі така гарна погода, що не хочеться заходити всередину. А потім я почула три вибухи. Дуже голосно, що люди чули це по всьому місту. А пізніше сирени та крики людей, які бігли до своїх домівок. Я теж зайшла до квартири, тоді побачила з вікна дим у небі, але вогню не було. Сьогодні вони вдарили по злітно-посадковій смузі аеропорту. Дуже шкода, бо лише минулого літа відкрився абсолютно новий аеропорт, і це був дорогий і довгоочікуваний проект для нашого міста. Але, на щастя, ніхто з людей не постраждав.
2 травня в Одесі було заборонено виходити на вулицю. Таке обмеження було зумовлено значною загрозою провокацій та нападів. Вчора поліція зловила групу, яка планувала масові заворушення на 2-ге травня, але у них все ще можуть бути спільники. Тож з вечора неділі до ранку вівторка ми будемо сидіти вдома і сподіватися на краще.
24 квітня, 2022
Вчора було жахливо – я побачила, як над головою пролетіла ракета, а потім свист. Руйнування було далеко від мене, але це було місце де я проводила багато часу. Ми з Н. жили неподалік, за милю від батьківського дому. Вночі росія випустила дві ракети по Южному – там є завод з величезними запасами аміаку. На щастя, наша протиповітряна оборона збила ракети, але загроза залишається.
У будинку, який постраждав, жив чоловік, який працював у моєму улюбленому кафе. У січні у них з дружиною народилася дитина. А минулої п’ятниці його дружина збирала воду для Миколаєва, де з 12-го квітня від ракетний удару нестало води – через постійну стрільбу полагодити водогін поки неможливо. Вчора чоловік зайшов у магазин, а коли повернувся, його дружини, тещі та маленької доньки вже немає в живих. Це Одеса, тут усі один одного знають, і те що трапилось просто не вкладається в моїй голові.
Незважаючи на дим і вибух поблизу, мама продовжувала пекти паски. Вчора багато телеграм-каналів писали про недобросовісність російської армії – в суботу печуть паски, а тепер тісто впаде через звуки вибухів.
МНС досі розбирає завали, а скільки людей під ними – невідомо.
18 квітня, 2022
В Одесі поки що тихо, але в першу чергу завдяки нашій протиповітряній обороні. Майже щодня щось пролітає, наша система ППО щось стріляє, десь лунають вибухи. У центрі міста влада зняла кілька блоків і «їжаків», щоб відправити їх до Миколаєва, де тривали атаки. Ніхто не розслабляється – боєготовність Одеси залишається приорітетною.
Великим полегшенням стало затоплення крейсера «Москва» — того самого, якого на початку війни просили піти «нахуй». У росії ще багато кораблів, але це був найбільший і найважливіший – їхній флагман. Здається, наші військові вміють керувати кораблями, навіть якщо вони ворожі.
Дякую за пропозицію з блогом! Я не впевнена у своїх здібностях, але рада, що ви вважаєте, що я на це здатна. На щастя, ситуація в Одесі не така драматична, як в інших містах. І все-таки, якщо ви вважаєте, що щось із того, що я писала раніше, може бути цікавим, я не проти використати це для сайту – можливо, я могла би переглянути й додати деякі моменти.
Дякую за таку турботу! Для мене це зворушливо і важливо. Багато вам одеських обіймів і любові!
12 квітня, 2022
Я вважаю за потрібне записати свій досвід під час війни, навіть якщо він не бойовий. Ми не повинні забувати всього цього – ми повинні нести і передавати пам’ять про події сьогодення.
У нас були досить тривожні дні. Наприклад, міська влада на півтори доби обмежила вихід з дому у вихідні. Постійна загроза з боку кораблів у Чорному морі. Куди підуть війська після півночі України – невідомо. Всі погоджуються, що вони націлені на схід, але говорять і про Одесу. Нещодавно росіяни напали на військову частину під Одесою, де загинуло багато військових. Ми бачимо їхні фотографії та читаємо біографії. Більшість із них – хлопці 18-20 років.
Також, схоже, сьогодні ввечері росія застосувала хімічну зброю в Маріуполі. Через це не могла спати майже всю ніч (зазвичай через повітряні тривоги, а сьогодні через наплив думок). Інформацію потрібно підтвердити, але я сподіваюся, що ніхто не постраждав і міжнародне співтовариство зрештою відреагує. За деякими оцінками, у Маріуполі загинуло близько 20 тисяч людей. Скільки було жертв хімічної атаки, невідомо.
Я була рада побачити фотографії із зустрічі в Sub з одеситами. Мені приємно бачити, що ці люди отримали підтримку і можуть бути в безпеці в дружньому просторі.
До Одеси почали прибувати біженці з Миколаєва. Це найближче до нас велике місто, яке зараз інтенсивно потерпає від атак. На вихідних я передала продуктовий набір хлопцю, який втік, коли в будинок його сусіда влучив снаряд. Я рада, що ми встигли зробити невеликий запас гуманітарної допомоги в Одеському Queer Home. Проте збір коштів сповільнився, тому поки що важко уявити, що ми будемо робити, коли цей запас закінчиться. Тож ми раді кожній пожертві, яка приходить.
5 квітня, 2022
Привіт! Велике спасибі за поширене посилання! І за все, що ви робите для України і також для мене.
Ой, ніч була не така тиха. Росіяни двічі намагалися атакувати, але завдяки нашій зенітній обороні їм того не вдалося. Але це все одно гучна ніч. Більшість українців, які тут перебувають, тепер мають свій особистий «військовий шазам» – це коли впізнаєш тип нападу і якщо потрібно, то йти до укриття. Наша система поки що не дуже гарна, але ми швидко вчимося 🙂
Дуже дякую. Мені зараз нічого не потрібно, справді. І я знаю, що можу зв’язатися з вами, якщо мені це знадобиться, це дуже цінується.
4 квітня, 2022
Я провела ніч у своїй ванній кімнаті. Цієї ночі росіяни знову атакували. Ми всі зараз в шоці від розповідей і фотографій з Бучі та Ірпіня, а влада каже, що і інше місто – Бородянка – ще гірше. Я просто не вірю своїм очам. Більше не існує міжнародного права, немає правил чи конвенцій у цій війні.
3 квітня, 2022
Я не могла спати вночі. Лише близько 6-ї ранку почала засинати. Перший вибух був схожий на грім. Вчора йшов дощ, і я думала, що це просто гроза така. А потім мій стіл почав тремтіти. Тому я зіскочила з ліжка до вікна. Я стояла і дивилася, як летять ракети і спочатку спалахує вогонь, а потім лунають гучні вибухи. Вони знищили нафтобазу та декілька інших об’єктів міста. Наскільки я знаю, всі люди живі і неушкоджені. Але вогонь досі горить. Диму багато, у місті важко дихати. Ще годину тому небо було вкрите так густо, що було темно, як надвечір.
2 квітня, 2022
Ну, ми прожили трохи гучний вечір. Отримали під Одесою три бомби, запущені з Криму. Хтось був поранений, але, як я знаю, реальна ціль росіян несла б більше небезпеки, тож це не найгірша ситуація. Також є «двіж» у Придністров’ї – окупованій території в Молдові. Але я з усіх сил намагаюся вірити, що слова експертів, стверджуючих, що Придністров’я настільки бідне, що «у них лише три відра, щоб наробити шуму» – то правда. Але все одно новини не такі хороші. Росіяни залишають Київську область. Здається, вони шукають нових пригод або, точніше, місця де почити вічним сном.
От би влаштувати вечірку зараз і насолоджуватися проведеним часом! Іноді я сумую за життям, де всі мої проблеми були не про бомби, переговори, біженців і весь військовий персонал. Наші розумові ресурси також мають вирішальне значення для України. Тут кожен і кожна, хто може це зробити, намагається їх заощадити і примножити.
23 березня, 2022
Мої батьки одні з найспокійніших людей, яких я знаю тут. Незважаючи на проблеми з роботою – відділ мого тата перестав працювати коли почалася війна. Моя мама перестане працювати у квітні, про що їй повідомили в лікарні. В уряді кажуть, що такі працівники отримають свою зарплату як треба, але гарантій немає. Моя бабуся дуже сердита і засмучена. Вона ніколи не очікувала нової війни після Другої Світової. Ніхто не збирається виїжджати поки у них є свій будинок. Крім того, моєму татові заборонено виїжджати з України.
19 березня, 2022
Мої вибачення за затримку, дні були занадто зайняті, а деякі ночі раніше були занадто гучними. Росіяни атакують з моря, але зараз є скоріше психологічні атаки – вони демонструють, як далеко вони можуть стріляти.
Велике спасибі за всю підтримку, яку ви надаєте. Ситуація в Києві стає все складнішою, тому вони потребують все більшої підтримки. Також ГАУ допомагає людям з усієї України, особливо з найбільш постраждалих міст. Їхні історії шокують. Але я пишаюся тим, що я є частиною такої ініціативної, хороброї та славетної нації.
16 березня, 2022
Сьогодні я вперше почула сирену повітряної тривоги. Хтось у моїй місцевості за кілька днів до війни зламав динамік сирени — я впевнена, що це було зроблено навмисне, і, звісно, ми ніколи не дізнаємося, хто це зробив. Тут люди зазвичай дізнаються про тривогу з телеграм-каналів. Також на телефоні є спеціальні додатки. Зазвичай я пропускаю сирени. Це погано, оскільки кожен випадок може виявитися смертельним. Але зараз стратегія росії полягає в тому, щоб відправити свої літаки-розвідники вночі, щоб ми не могли спати вночі через сирени впродовж по три години кілька разів за ніч. Тож, поки Одеса в безпеці, я ціную можливість відпочити.
Я провела цей день в офісі ГАУ і зробила кілька ходок за їжею, у нас вже є кілька готових наборів, але за деякими продуктами потрібно добре полювати.
Сьогодні під Одесою збили два винищувачі. Їхній екіпаж пішов годувати рибу. Популярний жарт, що після перемоги України в Чорному Морі буде дуже жирна і велика риба та мідії.
Російські кораблі також обстріляли Одеську область. Наскільки мені відомо, ніхто не загинув, але мирні жителі отримали поранення, пошкоджено будівлі.
Весь наш прекрасний центр міста тепер в укріпленнях, протитанкових їжаках, парканах. Кілька днів тому я взяла таксі, і через перекриті вулиці нам довелося об’їхати багато кварталів. Це було схоже на екскурсію містом. Я дивилася у вікно і намагалася згадати Одесу такою, якою вона є зараз. Адже російські бомби не соромляться руйнувати старі архітектурні шедеври чи прості багатоквартирні будинки зі сплячими дітьми. Це так абсурдно, так підло, що немає слів.
14 березня, 2022
Мене хвилює новина про те, що Німеччина та Польща вже переповнені українськими біженцями. Я щиро сподіваюся, що ці люди незабаром матимуть можливість повернутися додому, але поки що сподіваюся, що вони чемні з людьми, що відкрили для них свої двері.
Я прокинулась о 6-й ранку сьогодні через вибухи. Не знаю, що це точно було, але, на щастя, немає новин про те, що в Одесі хтось був убитий чи поранений. Вчора росіяни атакували полігон за 20 км до кордонів НАТО. Сподіваюся, НАТО відреагує. Для нас тут трохи очевидно, що якщо ми провалимо цю війну, наступною наступною буде атака путіна на інші європейські країни. Здається він достатньо божевільний, щоб це зробити.
Я провела свої вихідні збираючи продуктові набори для гуманітарної допомоги для Queer Home. Це вже квест – зараз доставки не працює. Деякі магазини не дозволяють брати товари у великих обсягах на одну людину, тому довелося кілька разів повертатися щоб купити 20 пляшок олії. Готуємося до сценарію з порожніми магазинами.
Шкода це чути про вашу родину. Сподіваюся, їм скоро стане краще.
Обіймаю вас і Анжеліку! Велике спасибі за все.
11 березня, 2022
Вибачте за затримку, були напружені дні.
Велике спасибі за вашу турботу. Я не думаю, що мені зараз щось потрібно, але ваша підтримка робить мене з кожним днем сильнішою ❤
Зараз в Одесі тихо, але іноді ми бачимо, як тут шукають розвід-інформацію російські кораблі та літаки. І новини нехороші, але ми також сподіваємося, що деякі з них є російською брехнею. Буду старатися відповідати частіше!
Ще раз дуже дякую. Із щирою любов’ю з Одеси!
9 березня, 2022
Тут ще відносно тихо, але ми щодня чуємо новини, що ми наступні. Здається, зараз я трохи звикла до звуків артилерійського обстрілу.
Я бачила дописи MKQ в Instagram, і я в захваті від того, що тепер інформацію про Україну можна широко поширювати. Ми не можемо дозволити людям в ЄС і США забути про нас поки росіяни бомблять наші міста. Вони вбивають наших солдатів, громадян, дітей, захоплюючи наші АЕС. Вони катують їх персонал, що може призвести до найгіршої екологічної катастрофи століття після Чорнобиля.
7 березня, 2022
Росія напала на село приблизно в 10 км від мого будинку. Здається, ніхто не загинув і не постраждав, але звук був жахливий. Це було кілька бомб. Я чула два вибухи. Це не ті, які ви чуєте лише вухами – це те, що ви відчуваєте з підлоги пальцями ніг. Найближче до Одеси місто атакують три дні, але наша армія досить успішно відбивається від росіян. Я сподіваюся, що їм вдастя продовжувати тримати оборону.
Зараз ми теж чекаємо на результати переговорів, але, як зараз популярно говорити, – немає зараз бога, крім нашої армії.
6 березня, 2022
Люди проводять великі мітинги в окупованих містах, щоб не допустити росіян до місцевих адміністрацій. Часом вони голими руками ідуть проти танків і кулеметів, тільки з прапорами і з великою люттю. У деяких містах місцевим жителям вдається вигнати російських загарбників, але серед місцевого населення багато втрат. Є новини, що росіяни збивають спальні райони та бомбосховища, цивільні машини, гуманітарні коридори, про які домовилися на переговорах лише кілька днів тому. Сьогодні президент Зеленський заявив, що незабаром атакуватимуть Одесу. Наскільки це правда і коли це станеться, поки невідомо. Але вчора і сьогодні над Одесою вже було збито чотири ворожі літаки.
Я відчуваю себе трохи розгубленою, але намагаюся не панікувати і вірити в нашу армію.
На щастя, мій будинок досить міцний і надійний. Проте нинішній офіс ГАУ в Одесі також підходить для того, щоб декільком людям там сховатися та жити деякий час. Звичайно, зараз ніщо не дає гарантій, але я можу сподіватися на кілька місць в Одесі де може бути відносно безпечно.
Моїй бабусі щойно виповнилося 85, і їй важко рухатись, ходити. Батьки вирішили залишитися вдома. Вони намагалися переконати мене переїхати до них, але я відмовилась, поки немає гострої потреби в цьому. Коли я була у батьків, то прямо над Одесою збили літак. Я відчула як будинок трясеться. Там небезпечніше, ніж у моєму багатоквартирному будинку. До того ж інтернету немає, і працювати звідти було б складно. Отже поки що я залишаюся вдома, але намагаюся знайти кілька варіантів, залежно від того як йдуть справи.
Щиро дякую за запрошення та турботу. Дуже важливо знати, що я не одна.
5 березня, 2022
Я сьогодні в гостях у батьків, готуюся до непростої розмови. Але я не знаю, коли зможу побачити їх наступного разу.
Ніч в Одесі була тихою, але росіяни напали на невелике село поблизу міста. На щастя, всі живі.
Я сподіваюся, що колись відвідаю ваш концерт – ідея звучить чудово!
З великою любов’ю з Одеси. Дуже дякую!
4 березня, 2022
Щойно зайшла у WhatsApp. Сьогодні виїхали троє близьких мені людей. Новини про Одесу стають дедалі тривожнішими. Схоже, що ворог зосереджує свої ресурси на нашому напрямку. Я намагаюся не панікувати, але відчуваю, що дуже втомилася від новин і постійної потреби приймати рішення.
Я дуже вдячна вам за цю підтримку, за збір коштів і за поширення правдивої інформації про Україну. Світ повинен знати правду.
3 березня, 2022
Ще раз перепрошую за затримку з відповіддю – роботи багато. Зараз ситуація спокійна, але все ще тривожна. Я намагаюся забити голову чимось іншим, аби відволіктися від тривоги та постійного серфінгу по стрічці новин.
Російська армія наближається до Одеси – аналітика оптимістична, але сьогодні росіяни потопили естонський корабель. Я сподіваюсь, що НАТО планує якось відповісти на це. Сьогодні наші системи протиповітряної оборони збили один літак і одну величезну і небезпечну бомбу. В Одеській області обстріляли кілька сіл.
Краще зараз попросити коментарі в офісі ГАУ в Києві – там є інформація про регіони. Вони також нещодавно запустили сайт зі збору коштів. У Києві організували притулок для людей, яким не було де жити і нічого їсти. В Одесі збираємо запити на таку допомогу, але поки що відкривати тут притулку не має сенсу. Коли буде потреба, я візьму на себе роль координатора.
Дякую за новину про Ольгу. Тепер я рада за всіх людей котрі в безпеці. Завтра ми з Настею побачимось — вона поверне ключі від квартири, щоб я передала те, що там залишилося, армії та волонтерам. Зокрема, їжа, одяг, її ноутбук тощо.
На сьогодні я переконана залишатися тут. Але я розумію, що ситуація може змінитися в будь-який момент. Чутки про список активістів, яких вб’ють у першу чергу, лунають дедалі голосніше. Можливо, моє ім’я теж там є. Можливо є імена близьких мені людей. Але найбільше я вірю в те, що ми не опинимося в окупації і що Україна виживе і переможе. Хоча на нас великий тиск, нас атакують не лише фізично, а й інформаційно. Сьогодні, наприклад, росіяни зламали кілька сайтів у невеликих містах і оголосили про капітуляцію України. Також мережею поширюється заклик президента про те, що він зраджує Україну. Ми не віримо такій інформації, але вона все одно викликає біль і занепокоєння.
Ще раз дякуємо за підтримку та постійний зв’язок. Я намагаюся відповідати якомога більше. Теплі обійми з Одеси – міста-героя!
2 березня, 2022
Сьогодні російський літак атакував одеський аеропорт, а їхні кораблі прямують до наших берегів. Наші війська готові зустріти гостей. Є білборди та графіті з відомою фразою «Рузкій ваєнний карабль, іди нахуй». Сподіваюся, вони це прочитають і так і зроблять.
Щодо Зуму, то я зараз працюю до сьомої вечора, іноді пізніше, до десятої. Віддалена робота в умовах низької концентрації вимагає більше часу. Але коли я дізнаюся про вільний вечір, буду рада бачити вас у Зумі.
1 березня, 2022
Вночі обстріляли одну військову базу під Одесою. Я чула, що когось убили. Малі міста поблизу також зазнають нападів. Здається, зараз чую вибухи. Тут іде сніг. Сподіваюся, це завдасть неприємностей нападникам.
Я рада бачити вашу підтримку в ці нелегкі часи. Іноді здається, що всі нас покинули, що ми зовсім самотні у цій війні, але ваша підтримка додає нам сил і допомагає вижити. Ворог хоче щоб ми боялися, панікували і здавалися, але ми не зробимо йому такої послуги.
У Києві стало трохи тихіше, але минулої ночі обстріл був жахливий. Основною жертвою зараз є Харків – руйнуються житлові масиви, багато поранених і вбитих. Щодо Одеси, то впродовж останніх кількох днів був шторм і сильний вітер.
Якщо у вас є Telegram, ви також можете використовувати цей канал. Це офіційне джерело!
Пізніше ввечері
Боже, я щойно почала плакати. Я була шокована, побачивши вас і Каміля в Instagram. Вибачте, що вас турбую. І я також хотіла би вибачитися, якщо пропускаю якусь інформацію від вас. Як я особисто помітила, і мої друзі тут також помітили це для себе, важко на чомусь зосередитися і приділяти достатньо уваги. Я думаю, що це через потік інформації. Таке враження, що у нас є ковид, коли люди забувають такі дрібниці, як «що я зараз роблю?» або «чи я навіть снідала, що воно було на сніданок?».
28 лютого, 2022
У нас було кілька нападів вчора і сьогодні вранці. Як я знаю, нашій армії все вдалося. Схоже, сьогодні деякі наші політики зустрінуться з росіянами для переговорів. Деякі з нас хочуть їх, тому що вони можуть зупинити війну, але деякі з нас боїться, тому що такі міста, як Одеса чи Харків, можуть бути «продані» росії. Але ми все ще віримо в нашу армію і президента Зеленського.
Мама працювала в суботу, а наступна зміна у неї буде в середу. Але сьогодні я вже бачила, як її лікарня жалілась за нестачу ліків. Зараз мама сидить вдома з моїм батьком і бабусею. Наскільки мені відомо, її лікарня досить добре укріплена і має доступний бункер. Звісно, всіх відпускають додому, але діти народжуються постійно. Зараз усі лікарні перебувають у стані підвищеної готовності. Майже скрізь є достатні запаси крові. Однак ліків може не вистачати. Деякі пожертви збирають лікарні. Деякі передають допомогу безпосередньо солдатам. А ще зима – застуджуються й солдати, які змушені ночувати в полі або в машинах.
Вчора наш міністр охорони здоров’я опублікував звернення до іноземних лікарів із закликом прийти і допомогти нам!
Одеський військовий госпіталь – найбільший і найкраще оснащений на півдні України. Вони отримали найважче поранених з початку війни (8 років тому). Тож зараз, незважаючи на відсутність активних бойових дій в Одесі, наші медики рятують поранених з інших територій. На цьому етапі все виглядає набагато важче, ніж на початку війни, коли поранених відправляли літаками. Всі літаки заборонені, а автомобілі часто обстрілюються, в тому числі і карети швидкої допомоги. Але ті бійці, яких забирають до Одеси, отримують і належну допомогу від наших лікарів, і одяг, і їжу, і ліки від місцевих волонтерів.
Нині основні бої в Одесі спрямовані на ловлення диверсантів і десантників та збиття російських літаків. Страшно бути занадто оптимістичною, але наша система протиповітряної оборони працює добре. Звісно, тоді у нас буде ще одне велике завдання очистити море від цього брухту.
27 лютого, 2022
Привіт! Ніч в Одесі була тихою, але в Києві все одно було абсолютне пекло.
Дуже дякую за інформацію! Я ще хочу залишитися в Одесі, але це залежить від обставин. Але ще раз дякую за турботу!
26 лютого, 2022
Вранці
На даний момент я в черзі на здачу крові. Вчора тут пожертвували майже 400 людей. Ця ніч також була тихою, лише один напад близько 6-ї ранку. Основні бої поки що в Києві. Велике спасибі за вашу підтримку!
Пізніше вдень
Була спроба напасти на Одесу, і ми потрапили в бункер якраз під час здачі крові. На щастя, у лікарні був хороший притулок, де вистачило місця для всіх, а лікарі працювали професійно, щоб допомогти кожному хто цього потребував. Ми чули інформацію, що на центр крові в Харкові напали, там навіть загинули люди. Не те щоб мене здивувало порушення Женевської конвенції, але ситуації з нападами на центри крові, сиротинці, швидку допомогу чітко показують, що російська армія повністю втратила совість.
Є проблеми з транспортом, аптеками, супермаркетами, але я знаю, що в Києві набагато гірше. Їм заборонено виходити на вулицю з 17:00 до ранку понеділка. Тут сьогодні з 7-ї вечора до 6-ї ранку. Вони можуть залишатися вдома або в будь-якому безпечному місці. Якщо є місце в бункері, вони можуть там залишитися, але місця на всіх точно не вистачить. В уряді заявили, що кожен, хто знаходиться поза межами своїх домівок під час комендантської години буде вважатися диверсантом. Вийти з дому можна лише для того, щоб слідувати до найближчого укриття на випадок повітряної тривоги. При собі обов’язково мати документи, що засвідчують особу. Також у деяких людей будуть дозволи, наприклад, поліція, солдати, терооборона, тощо.
Після того як було надіслано фото з демонстрації в Штахусі / Мюнхен
Боже мій, тут я зробила свою першу фотографію в Мюнхені. Сподіваюся побачити це знову. Сподіваюся знову зустріти і обійняти вас.
25 лютого, 2022
Привіт! Мені дуже шкода за затримку. Я намагалася потрапити в клініку, щоб здати кров для наших солдатів. Була величезна черга, що, звісно, добре. Це означає, що одесити не готові здаватися, незважаючи ні на що. Ніч була тиха, зараз у Києві були основні бої, але ми були готові до всього.
Бункери тут невеликі. Більшість із них закриті або пошкоджені, тому я збираюся сховатися у себе. Можливо, я переїду до батьків, якщо ситуація стане важкою. Але тепер я можу залишитися у своїй квартирі, а поруч зі мною живуть друзі, тож ми разом можемо сховатися та підтримувати один одного.
На жаль, сьогодні я не пожертвувала крові, але повернусь завтра вранці. Тут також багато людей вступає в місцеві групування (ми їх називаємо «Терооборона» — охорона території). Можливо, я скоро до них приєднаюся.
24 лютого, 2022
Як я писала, вчора було спокійно. Сьогодні вранці почалася війна. Ми самі чуємо вибухи – на Одеську область напали. Ми бачимо солдатів на вулиці, а інтернет та мобільний зв’язок працюють погано. Ми зберігаємо спокій, ховаємося по домівках, а я буду працювати дистанційно. Але тут жахливо.
Щодо Прайду: у 2020 році був напад, а потім були жертви маршу. У 2021 році поліція відбила атаку, а радикали билися лише з поліцією.
Ми чуємо бомби. Перша атака з моря була невдалою для загарбників. Зараз вони атакують військові об’єкти, аеропорти, склади тощо. Але будинки поблизу також постраждали.