Прайд в Мюнхені: як це було

Кульмінацією молодіжного обміну став Прайд-парад. Емоції з перших вуст від учасниці Тіни Собко.

Мрії збуваються!

Ніколи навіть не думала, що я прийму участь у будь-якому європейському Прайді. Дивно це чути від ЛГБТ-активістки? Так. Ще крутіше потрапити на Прайд після всього тижня вивчення та знайомства із ЛГБТ та активістським життям Мюнхена.

Коли я дізналася, що поїду на Мюнхенський Прайд, перша думка була: “цікаво, як це вийти на прайд і відчути тільки позитивні емоції?”

Зранку в суботу я прокинулася без нервів. Мене не нудило як перед КиївПрайдом. У мене не зкручувалося усе всередині як перед Веселковим Флешмобом у Запоріжжі. Я спокійно прийняла душ, поснідала, одягла все жовто-блакитне та вийшла з хостелу. Єдині нерви були пов’язані із вибором одягу 🙂

Прайд як він є

На головній площі Марієнплац – тисячі людей, усі усміхнені, на піднесенні, незважаючи на погоду. Десятки палаток із різними організаціями. Бачу жовто-блакитний стяг: “Ой, наша палатка, це Україна”.

Два найвражаючі відчуття: перше, це постійно бачити кольори України, це нести прапор та пишатися своєю країною. Хотілося усім-усім розказати, що ми з України.

Друге, це реакція глядачів на прайд. Ці посмішки, ці махаючі руки та багато тепла. Я зроблю все можливо, щоб в Україні відчути те саме на Прайді!

Круто було побачити кожну колону, подивитися на різні платформи. Приємно було бачити політичні партії, які підтримують ЛГБТ, та френдлі-бізнес.

Але це ще не все…

Після Прайду не потрібно було швидко евакуюватися. Після Прайду треба було йти веселитися та випити німецького пива!

А ще, ввечері наша делегація із України вийшла на головну сцену. Розказати людям про Україну, а ще й про Запоріжжя – це дуже приємно.

А далі? Ми продовжили святкувати різноманіття: виступ Нети, вечірка в ратуші та… Багато щастя.