Блог волонтерів: тиждень в Мюнхені очима українських ЛГБТ+активістів

Вже традиційно, навесні, п’ята група волонтерів та волонтерок з усієї України відвідала столицю Баварії для участі в навчальній програмі. Під час волонтерських воркшопів ми розповіли українським ЛГБТ+ активісткам та активістам про те, як працює на добровольчих засадах мюнхенська сцена. Вони відвідали основні організації, дізнались про місцеві реалії, та спробували самі залучитись до волотнерських активностей. Сьогодні ми публікуємо першу частину їх блогів про враження.

Квітана Демків

Поїздка в Мюнхен почалася для мене тоді коли я побачила своє ім’я в списку в листі. І я дуже зраділа, тому що хотіла побачити як працюють LGBTIQ-комюніті у країні, де вони мають давнішу історію, більшу видимість і права, як у всіх людей.

В перший же день, коли наша команда зустрілася в Києві, я вже знала що це буде дуже крута поїздка, ми дуже швидко подружилися. Ще в Києві у нас запанувала атмосфера підтримки, прийняття і поваги одне до одного, яка продовжується всі ці дні.

В перший день нас також дуже тепло зустріли представники та представниці мюнхенського комюніті, втомлених з літака нас погодували та познайомили з нашими гостинними хостами (я ще веган, і для мене окрема приємність і велика вдячність до турботливості організаторів (особливо Уве та моїх хостів, які також у своїх домах подбали про їжу для мене))

На наступний день після прильоту ми дружно зібралися в похід по музеях.

Попри те, що в місті ми не орієнтувались ще, ми всі таки знайшлися і відвідали два дуже цікавих музеїх модернового мистецтва. На нашу дещо шумно-веселу компанію іноді оглядалися з подивом, але ми все одно ходили, розглядали та фоткались біля купи експонатів. Мені здається, що кожен знайшов собі щось до душі там. Ось ці картини я б в себе повісила вдома 🙂

І в неділю, і в наступні дні у нас була дуже насичена та цікава програма, ми знайомились із різними організаціями (з усіма фоткались, буде що згадати і нагадати, як класно можна працювати).

Дуже приємно, що мюнхенці з такою ж охотою діляться своїм досвідом, як і ми його переймаємо. І хоч минуло лише 3 дні, а у нашої команди уже повно ідей для майбутніх проектів та постійно зростає мотивація втілювати їх в житті.

Дуже також вражає гостинність мюнхенців. Уве запросив нас до себе додому, аби пригостити традиційною баварською кухнею (і навіть для веганів було багато смаколиків). 

Ми співали пісні з гітарою, серед нас є двоє композиторів, які зіграли свої пісні, а Уве з Євою виконали для нас дуже красиву німецьку пісню. Надзвичайно приємно знаходитись в такій дружній, підтримуючій та мотивуючій атмосфері. Далі буде…)

Евгения Лобанова

Говорят, на то, чтобы произвести первое впечатление, нужно всего 90 секунд. Но здесь я снова и снова получаю массу впечатлений, не менее значимых, чем первые, как от самого Мюнхена, так и от людей. Город Мюнхен, его люди, прекрасная команда всех этих организаций, создали для нас безопасное пространство для креатива, создания новых идей, получения опыта и консультаций, а также обмена эмоциями. В целом, мы имеем уникальную возможность наслаждаться традиционным немецким гостеприимством и учиться таким важным вещам.

Город Мюнхен прошел огромный путь, чтобы получить то, что есть сейчас. И каждый день ведётся огромная работа, направленная на сохранение того, что уже существует, что было получено с таким трудом. Иногда это были маленькие шаги, иногда большие, очень смелые и дерзкие. Здесь помнят своих героев, помнят о борьбе, о том, что предшествовало нынешнему благополучию. И я бесконечно благодарна участницам и участникам всех организаций, с которыми мы встречаемся здесь, за то, что они делятся своим опытом, своими знаниями, своими историями, частичками своих сердец. Это необходимо, чтобы сделать нас ещё сильнее, смелее, подарить нам вдохновение, поделиться с нами этой особенной магией.

Я также благодарна группе, с которой работаю здесь. Так вышло, что я не знала почти никого раньше, с некоторыми мы немного общались раньше, а некоторых никогда не встречала. Но я вижу, как мы собираемся в одну сплоченную команду. Каждая и каждый привносят что-то своё, все мы дополняем друг друга, нет никого лишнего, никого, кто остаётся в стороне. Также как и нет того, кто ведёт остальных за собой, поскольку мы, держась за руку, идём в ногу. И мне очень хотелось бы, чтобы по приезду в Украину, эта команда не распалась, чтобы эти огоньки, которые зажглись в нас во время работы здесь, не погасли, чтобы мы смогли передать их дальше в наши организации, для наших волонтерок и волонтеров, для реализации проектов, для постоянного прогресса ЛГБТ-движения в Украине.

Вероника Никольская

Самые  первые впечатления у меня были ещё до посадки Мюнхене. Эмоции начали переполнять меня ещё в самолёте,  поскольку это был мой первый полет. Это было и страшно и захватываще дух одновременно. Далее, по прибытию в аэропорт, нас встретил широкой улыбкой Камиль, он положил начало моему хорошему путешествию.

Также меня очень впечатлила своей красотой архитектура Мюнхена. В один из дней нам сделали небольшую экскурсию по центру Мюнхена, нас сопровождали Стас и Елена. Когда мы шли по центру Мюнхена, очень много всего притягивало внимание и вызывало восхищение. Но самым необычным и красивым памятником архитектуры была Новая ратуша . Также Стас и Елена рассказывали нам о истории Мюнхена и ЛГБТ-истории, которая очень захватывает.

Меня переполняют только позитивные эмоции, посколько тут очень добрые и вежливые люди. Это очень важно. Каждый день я узнаю что-то новое. По приезду в Украину я буду работать и перенесу опыт, полученный в Мюнхене на наш  Queer Home и на волонтеров.

Александра Семенова

Свой блог я бы, впервую очередь, хочу назвать «Услышать, как бьется толерантное сердце Мюнхена». Я впервые бываю в Европе и мне очень повезло, что причиной моего прибытия в Мюнхен стало участие в программе обмена волонтеров Мюнхен Киев Квир. Первое, что меня удивило – это чистый воздух, которым ты хочешь надышаться сполна, так же как и окунуться в саму программу, которая меня до сих пор захватывает и восхищает.

В аэропорту нас встретил Камиль очень радушно и радостно, как и все организаторы программы. Мне очень повезло с Кристин и ее девушкой, которые приютили меня вовремя поездки. Таких гостеприимных и классных людей я встречаю очень редко. Потрясающим открытием для меня стал Уве – энергетичный, добрый, жизнерадостный и искренний. Он сумел очень тонко подойти к организации программы, учитывая все пожелания и потребности нашей группы, каждый раз придумывая все новые и новые идеи для нашего досуга.

Каждое утро добираясь в Sub, я считала сколько радужных флагов на моем пути, сколько ЛГБТ и френдли заведений. В моей душе затаился кармашек пожеланий, чтобы хоть когда-то я смогла пройти улицами моего города и увидеть хотя бы одну ЛГБТ символику в заведении.

Что больше всего впечатлило меня – то, сколько комьюнити-центров для ЛГБТ-сообщества, как все четко организовано активистами и волонтерами. Для каждой подгруппы ЛГБТ, есть отдельные безопасные пронстранства, как для геев, для лесбиянок, так и для трансгендерных людей и каждая группа занимается своими проектами, при этом поддерживая друг друга во всем. Вот что значит хорошо организованная работа ЛГБТ с поддержкой политических партий! Вот такую картину я хочу видеть у нас в стране!

Если подытожить — Мюнхен впечатлил очень! Современный Мюнхен — очень стильный город, очень толерантный, очень гостеприимный.

Aнтон Ханбір 

Привіт, я Антон і я хочу розповісти вам про свої перші враження від поїздки до Мюнхен за програмою Мюнхен Київ Квір.

За тиждень до вильоту Анна Леонова створила чат у фейсбуці з учасниками та учасницями програми, і вже тоді я зрозумів, що команда зібралась супер. І після того, як ми познайомились перед вильотом, мої здогадки підтвердились.

Бориспіль, контроль, дьюті-фрі, посадка, стюардеси, літак – злетіти. Я  вже не міг дочекатись коли ми доберемось, постійно дивився на час. І ось ми сіли, пройшли контроль. Виходимо і бачимо український прапор! Це Каміль нас зустрічав! Ох, як це було круто!

Ми так багато спілкуватись по дорозі в ЛєТру, що у мене аж паморочилось в голові від інформації та емоцій. Каміль такий привітний і теплий!

І ось ми приїхали. Нас зустріли дуже привітно. Спочатку нашій команді було трохи ніяково, але згодом ми роззнайомились і були вже як рідні.

Я для себе відкрив неймовірну людину, Уве. Він неймовірний не тільки через свої професійні та особисті якості. В ньому є те, чого я ніколи не зустрічав – максимально розвинені емпатія та щирість. Він завжди мене обіймав, коли мені цього хотілось. Виявилось, що він, як і я, дуже контактний, і мені цього так не вистачало в житті. Я дуже щасливий, що познайомився з ним.

Ще я зустрів Штефана, з ним ми були знайомі з минулої моєї поїздки до Мюнхена на фестиваль ЛГБТІ-хорів Varios Voices. Ми спілкувались, як давні друзі, багато жартували.

Мої хости Гюнар та Йохансон настільки милі та турботливі, що у мене постійно посмішка на обличчі, коли я говорю про них. Наприклад, Йохансон завжди прокидається перед роботою та купує мені з Гюнаром свіжу випічку на сніданок. Розкладе все на піднос і залишить цю композицію, щоб нам було чим поснідати. Це просто дивовижно!

В цілому вражень так багато! Вони зливаються в одну велику різнокольорову палітру емоцій. Я такий щасливий зараз!